Експерт розповів, чому в Україні загальмував розвиток “зеленої” енергетики

0
20

Експерт розповів, чому в Україні загальмував розвиток "зеленої" енергетики

фото REUTERS

Розвиток “зеленої” генерації в Україні міг стати найуспішнішим кейсом в енергетичній політиці держави й суттєво вплинути на підвищення інвестиційної привабливості країни. Однак через невиконання державою зобов’язань перед інвесторами цей напрямок ризикує стати провальним.

Аналізу ситуації присвячений новий блог, який вийшов на порталі Економічна правда, доцента Державного податкового університету, кандидата юридичних наук Андрія Гмиріна.

Автор нагадав, як нещодавно один із провідних виробників “зеленої” енергії в Україні, компанія ДТЕК ВДЕ, повідомив про те, що міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings знизило довгостроковий рейтинг її емітента з рівня “B-” до “CCC+”. У компанії зазначили, що на рішення агентства “вплинули дії посадових осіб держкомпаній, які призвели до непогашення історичної заборгованості перед ДТЕК ВДЕ за вироблену “зелену” електроенергію”. Цей приклад, говорить Андрій Гмирін, ілюструє складні стосунки української держави й інвесторів, які працюють у сфері “зеленої” енергетики.

Він пише, що свого часу зміни до законодавства, яке регулює “зелену” енергетику, спричинили мало не інвестиційний бум у цій галузі. У 2009 році Верховна Рада встановила спеціальні (“зелені”) тарифи на електроенергію, вироблену з ВДЕ. Також вона прив’язала ці тарифи до євро і зобов’язалася купувати за ними усі 100% такої енергії до 2030 року. Водночас, аби не перевантажувати бюджет та передбачаючи поступове зменшення вартості генеруючого обладнання, на законодавчому рівні було заплановане поступове зниження “зеленого” тарифу.

Бізнес дійсно зацікавився цим кейсом, зазначає експерт. Спочатку українські компанії протягом 2011-2012 років запустили сонячні (СЕС) та вітрові електростанції (ВЕС). Згодом до вітчизняних бізнесменів доєдналися закордонні інвестори. На сьогодні частка прямих іноземних інвестицій в загальному обсягу капіталовкладень у ВДЕ України становить 30% – це майже $12 млрд. Але наприкінці 2014 року держава загальмувала коригування “зеленого” тарифу відповідно до курсу євро. До цього додалося різке падіння гривні. За словами Андрія Гмиріна, на початку 2015 року держава хоч і відкорегувала тарифи, але й завчасно знизила їхню ставку (на 20% для СЕС). Бізнесменів рятувало поступове здешевлення вартості генеруючого обладнання й висока (20-40%) прибутковість цього сектору.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:  Не можна під виглядом європейського досвіду створювати в Україні базу енергоспоживачів без їх згоди - Асоціація

Потужності об’єктів відновлюваної генерації в України, за даними НКРЕКП, зросла з 966 МВт у 2014 році до 7 737 МВт (СЕС – 6 094 МВт) у 2020-му. Проекти у сфері ВДЕ забезпечили створення понад 30 тисяч робочих місць, модернізацію енергетичної інфраструктури, збільшення надходжень до місцевих бюджетів та державної скарбниці. За деякими підрахунками внески “зеленої” енергетики до бюджету у вигляді податків склав тільки за 2019 рік склав понад $550 млн.

Водночас держава постала перед фактом, що дуже скоро не в змозі буде платити генеруючим компаніям ВДЕ за вищим від ринкового тарифом, пише науковець. Ситуація загострилася навесні 2020 року, коли держава припинила виплати за поставлену “зелену” електроенергію. Інвестори почали погрожувати міжнародним арбітражем. Кінець кінцем, сторони підписали Меморандум (на його базі ВР ухвалила пізніше закон), за умовами якого інвестори погоджувалися на добровільне зниження “зелених” тарифів (для ВЕС – 7,5%, СЕС – 15%), а Кабмін гарантував виробникам своєчасні поточні виплати, поступове погашення боргів і проведення з 2021 року аукціонів для продажу електроенергії, виробленої з ВДЕ. За словами Андрія Гмиріна, більшість своїх обіцянок уряд не виконав або зробив це із затримкою. Станом на 11 жовтня 2021 року заборгованість перед генеруючими компаніями складала 25,1 млрд грн, пише експерт. І лише 15 листопада держава в особі ДП “Гарантований покупець” змогла повернути 16,3 млрд грн боргів частині гравців ринку окрім ДТЕК ВДЕ.

Науковець пише, що одним із найбільших кредиторів у 2015-2019 роках під час будівництва в Україні потужностей відновлювальної генерації був Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Але вже за якийсь час банку довелося фінансувати своїх боржників-дебіторів, аби вони змогли повернути раніше отримані кредити. У листопаді 2021 року ЄБРР інвестував $75 млн у єврооблігації Укренерго, випущені для врегулювання проблеми заборгованості на ринку “зеленої” енергетики.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:  В Україні може з'явитися новий вид пенсій

Також автор блогу торкається питання “зеленої” генерації в приватних домогосподарствах. Він пише, що на сьогодні майже 30 тисяч садиб в Україні перейшли на сонячну енергетику (їхня загальна потужність становить близько 800 МВт), а сумарні вкладення українців за весь час дії “зеленого” тарифу сягнули $700 млн. Власники інвестують у “домашні” сонячні станції, частину виробленої енергії споживають, а надлишок продають у мережу, сплачуючи податки. Щоправда, багато хто з тіньових підприємців використовує “домашню” генерацію для ухилення від сплати податків, зазначає Андрій Гмирін. Він вважає, що подібні оборудки спотворюють ідею підтримки малої розподіленої генерації.

Автор наголошує, що проблема із “зеленим” тарифом не є суто українською. Він наводить кілька прикладів з європейського досвіду. Наприклад, у Швеції власники “зеленої” генерації в 2003 році отримали змогу продавати сертифікати на виробництво електроенергії споживачам за певними квотами. За перевищення цих квот передбачений штраф у розмірі 150% від середньорічної ціни “зеленого” сертифікату. Фінляндія підтримує виробників “зеленими” тарифами і зменшеними податками на викиди парникових газів. В Іспанії ситуація була схожа на українську, пише експерт. Спочатку держава підтримала виробників “зеленої” генерації позиками, податковими пільгами та “зеленим” тарифом. Але через глобальну фінансову кризу 2008 року уряд одноосібно змінив “правила гри” на енергетичному ринку. Після того, як іноземні інвестори звернулися до арбітражних органів, держава почала шукати компроміс із бізнесом.

“Звісно, можна сказати, що в Україні крупні виробники “зеленої” енергії прагнуть отримати “надприбутки”, користуючись найвищим у світі “зеленим” тарифом. Однак я переконаний: якби держава проводила послідовну політику, заздалегідь прораховувала наслідки власних рішень, виконувала зобов’язання перед інвесторами, вела б з ними відкритий діалог – багатьох непорозумінь можна було б уникнути. Поки що маємо ситуацію, коли державна система підтримки сектору ВДЕ в Україні скомпрометована, багатомільярдні інвестиції заморожені, а інвестиційний клімат погіршився”, – підсумовує Андрій Гмирін.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я