Кожна дитина має право на сім’ю

0
19

Кожна дитина має право на сім’ю

Коли ми живемо в повній сім’ї, оточені батьківською турботою, то не часто замислюємося: як доводиться тим, у кого немає рідного дому, в якому тепло домашньої атмосфери, люблячі та лагідні батьки, які дарують тепло свого серця, де почуваєш себе захищеним… На жаль, занадто багато дітей живе окремо від своїх біологічних родин.
Бажання ж узяти на виховання дитину, народжену іншими, виникає тільки в небайдужих до чужого горя, душевно щедрих людей. І насправді, таких людей нині небагато. Адже любити і виховувати чужу дитину, як свою, це – великий подвиг і далеко не кожному по силі. І в більшості такий вчинок намагаються перевести у таку форму: ці люди захотіли грошей, підтримки держави, одним словом, легкого життя…

Служба у справах дітей інформує про сімейні форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Можливо, дана інформація стане для якоїсь родини не просто цікавим фактом, а й послужить поштовхом до того, щоб змінити життя якоїсь дитини або дітей у майбутньому.

Служба сприяє реалізації права дітей на виховання у сім’ї, розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Протягом 2021 року прийнято рішення про всиновлення 26 дітей громадянами України та 3 – іноземними громадянами. Під опіку та піклування влаштовано 30 дітей. У місті Хмельницькому функціонує один дитячий будинок сімейного типу (в ньому виховуються 3 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) і три прийомні сім’ї (у них виховуються 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування). На території Хмельницької територіальної громади проживає 136 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів і піклувальників.

Найкраще середовище для життя й розвитку дитини – все ж таки сім’я.

Якщо це було б можливо, то кожна дитина зростала б в сімейному оточенні, в атмосфері любові, бо лише так повною мірою забезпечуються її потреби, створюються оптимальні умови для гармонійного розвитку, успішної соціалізації. незалежно від того, чи може її біологічна родина забезпечити нормальні умови життя та виховання, чи батьки неналежним чином виконують свої обов’язки. Щодо дітей, які за певних життєвих обставин залишились без батьківського піклування, то обов’язок забезпечення їхнього розвитку й виховання бере на себе держава.

Пріоритетом у влаштуванні таких дітей Сімейним кодексом України, Законами України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено саме сімейне виховання. Розвиток сімейних інститутів улаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що в останні роки набув загальнодержавного значення, є життєво необхідною умовою виховання дітей, позбавлених можливості виховуватися в біологічній родині. Усиновлення, опіка та піклування над дітьми – перевірені часом форми сімейного виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, тоді як альтернативні форми, що набули розвитку останнім часом, а це прийомна сім’я, є новацією сімейного законодавства України.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:  МКП «Хмельницькводоканал» повідомляє про виконання аварійних робіт на вулиці Зарічанській

Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1-го до 4-х дітей на виховання і спільне проживання. Функціонування прийомних сімей регулюється Положенням про прийомну сім’ю.

Метою створення прийомних сімей є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомні діти влаштовуються в сім’ю до досягнення вісімнадцятирічного віку або до закінчення навчання у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку. За сприятливих умов дитина може повернутися в рідну сім’ю.

Особливістю прийомної сім’ї, як альтернативної форми сімейного влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, є те, що:

– дитина, яка виховується у прийомній сім’ї, не позбавляється статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, за нею залишаються всі пільги, передбачені законодавством для таких категорій дітей;

– між прийомними батьками та прийомними дітьми сімейних правовідносин не виникає;

– кандидати в прийомні батьки обов’язково проходять курс підготовки, розрахований на осмислення батьками проблем, пов’язаних із приходом у сім’ю нового вихованця;

– утримання прийомної дитини в сім’ї фінансується державою, одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення;

– прийомні батьки у вирішенні проблем прийомної дитини співпрацюють із соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід прийомної сім’ї, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім’ї;

– прийомні діти мають право підтримувати контакти з біологічними батьками й іншими родичами в тому разі, якщо таке спілкування не суперечить інтересам дитини і не заборонені рішенням суду.

Окрім проходження спеціальної підготовки до кандидатів на створення прийомної сім’ї висуваються вимоги щодо достатнього матеріального забезпечення. Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім’ї кандидатів не може бути меншим, ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму, встановленого законодавством, а житлова площа повинна відповідати вимогам на 1 особу.

Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли повноліття.

Необхідною умовою створення умов розвитку та виховання прийомної дитини в сім’ї є згода всіх її членів на влаштування нового вихованця.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:  Триває робота над виявленням порушників, які спалюють суху рослинність

Окрім визначених вимог щодо кандидатів на створення прийомної сім’ї, законодавчо визначено обмеження, що стосуються психічного та фізичного здоров’я батьків, виконання ними своїх обов’язків стосовно дітей. Прийомними батьками не можуть бути особи, які:

– не пройшли курсу підготовки кандидатів у прийомні батьки;

– визнані в установленому порядку недієздатними;

– позбавлені батьківських прав;

– були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасоване або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;

– за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки щодо виховання дітей: інваліди І і ІІ групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, у яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.

Відповідальність за створення і функціонування прийомних сімей покладається на виконавчий комітет міськради. Безпосередня робота з кандидатами на створення прийомної сім’ї та діючими прийомними сім’ями покладається на службу у справах дітей та центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Життя кожної людини неповторне. Хтось народжується щасливим, комусь доводиться пережити складні обставини долі, але є і такі долі, коли не має змоги щось змінити самому. Саме дитячі долі в руках дорослих, і тому важко переживати за дітей, чиє життя понівечено та з самого початку зруйновано. Відсутність батьківського тепла, маминої колиски на ніч, іграшок та подарунків на свята від рідних – все це є життя дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Ці діти живуть в інтернатах, мають одяг та їжу, влітку вони відпочивають в оздоровчих таборах, але єдине – їх ніхто не чекає, і нікому пожалітись про забитий синець чи успіх у спортивних змаганнях. Саме тому наша держава підтримує створення сімейних форм виховання для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Створити прийомну сім’ю – це виважений та відповідальний крок. І якщо ви зважилися взяти на виховання дітей, котрі втратили сім’ю, перш за все – потрібно їх любити і приймати такими, якими вони є, віддаючи частинку свого серця і тепла. Створити їм всі умови для навчання, виховання та відпочинку. Навчити їх більше посміхатися і любити людей, прищепити всі ті навички, котрі допоможуть в майбутньому стати повноцінними і щасливими громадянами.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я