Запуск Бюро економічної безпеки може обернутися провалом – експерт

0
19

Запуск Бюро економічної безпеки може обернутися провалом – експерт

Старт роботи БЕБ може бути провальним, вважає експерт / фото ua.depositphotos.com

Початок роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ) ризикує стати провальним, а сам новостворений орган може перетворитися на ще один невдалий експеримент. Про це пише у своєму новому блозі на порталі Економічна правда, доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.

Він аналізує стан кадрової і функціональної підготовки БЕБ за кілька тижнів до початку його роботи.

Автор нагадує, що закон про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) був ухвалений ще в січні 2021 року. Запуск цього органу має відбутися не пізніше 25 вересня. А вже наступного дня повинна припинити своє існування Державна фіскальна служба (ДФС). До участі в конкурсі на посаду директора БЕБ Кабінет міністрів допустив 48 претендентів – здебільшого, чинних і колишніх посадовців. Хто б не став керівником БЕБ, йому доведеться витримати жорстку конкуренцію, а сама процедура призначення не буде швидкою, вважає Андрій Гмирін.

Експерт пише, що на швидкість кадрових призначень в новому органі може вплинути й закулісна боротьба всередині Кабміну за майбутній контроль над діяльністю БЕБ. Але навіть, якщо конкурсна комісія (до її складу входять: перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економіки, міністри фінансів та інфраструктури) з цією задачею впорається вчасно, то наступним каменем спотикання стане кадрове формування підрозділів Бюро. Закон передбачає, що новий орган має право розпочати свою діяльність, якщо його штат буде заповнений хоча б на 30%. Це понад тисячу працівників. Натомість, лише в податковій міліції (яку ліквідують) їх нині 4,5 тисячі. Отже багато хто претендуватиме на місце в новоствореній структурі.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:  Українські аграрії завершили посівну кампанію

Також, за словами експерта, необхідно буде провести державну ревізію матеріально-технічної бази ДФС перед тим, як передавати її на баланс БЕБ. Серйозні проблеми з дедлайном можуть виникнути і під час передачі відповідних матеріалів досудових розслідувань від правоохоронних органів до детективів БЕБ. Передати “скопом” не вийде – це спричинить подальшу плутанину, а на систематизацію потрібен час. До того ж передбачений штатний мінімум БЕБ навряд чи встигатиме вчасно розглядати отримані справи, зазначає автор.

На його думку, у цій колотнечі цілком імовірні численні конфлікти між БЕБ і прокуратурою, адже остання вимагатиме від детективів Бюро як мінімум дотримання процесуальних сроків по переданих провадженнях. Також варто зважати на корупційні ризики, притаманні державним органам. Андрій Гмирін говорить, що невизначеною є і ситуація з інформаційно-аналітичним забезпеченням БЕБ. Закон надає детективам Бюро прямий і безумовний доступ до баз державних органів. Але на практиці розпорядники інформації можуть створювати численні перешкоди, наприклад, вимагати від детективів запитів. Всі ці чинники роблять неможливим вчасний, до 25 вересня 2021 року, запуск БЕБ, вважає науковець. Також він застерігає майбутнього керівника органу від нерозважливого рішення – за будь яких умов почати роботу свого підрозділу у визначені строки й не пізніше.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:  В Україні змінили правила призначення субсидій

Андрій Гмирін пропонує рухатися іншим шляхом. По-перше, новий орган має розпочати працювати лише тоді, коли він буде забезпечений кадрами щонайменше на 80% від штатної чисельності. По-друге, мають вже бути готові та передані на погодження до Кабміну проекти спільних розпоряджень щодо доступу БЕБ до баз даних контролюючих органів. По-третє, до моменту повної передачі до БЕБ справ від ДФС та підрозділів СБУ не варто ліквідовувати ці структури й звільняти їхніх працівників.

“Свого часу ми з колегами неодноразово пропонували створити єдиний орган, який би опікувався не лише боротьбою з тіньовими схемами, ухиленням від сплати податків, а і втілював податкову й митну політику, аналізував ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Цей орган міг би об’єднати Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань й мати єдину інформаційно-аналітичну систему. Натомість, маємо те, що я називаю “напівзаходами” – закон про БЕБ. Свої поради Кабміну я висловив. Залишається сподіватися, що чиновники до них прислухаються. Ми ж чекатимемо осені, коли новий орган має запрацювати”, – резюмує експерт.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я